Процедура отримання Green Card: Складно, але можна

Отримавши раз грін-карту, власнику не потрібно більше турбуватися про терміни його легального перебування на території США: після закінчення 10 років, на які видається грін-карта, термін її дії може бути продовжений за допомогою нескладної процедури. Крім того, через 5 років з моменту отримання грін-карти її власник може претендувати на отримання громадянства США.

В цілому, можна сказати, що правовий статус володаря грін-карти великою мірою ідентичний правовому статусу громадянина США, за винятком відсутності таких прав, як право голосувати, займати певні державні посади та деякі інші. Цим пояснюються нескінченні черги бажаючих отримати «заповітну» Green Card.

Отже, давайте розберемося, хто може отримати грін-карту в США? Існує перелік категорій осіб, які мають право на отримання грін-карти, до яких належать:

  • чоловік/дружина громадянина / постійного резидента США;
  • близькі родичі громадянина / постійного резидента США (діти, батьки, брати, сестри);
  • «трудові іммігранти» (особи, які отримали пропозицію про працевлаштування від американського роботодавця, підприємці, інвестори за затвердженим переліком);
  • біженці та особи, які отримали політичний притулок в США.

Процедура отримання грін-карти в цілому зводиться до наступних етапів.

Перший етап — подача імміграційної петиції

Ініціатор процесу отримання грін-карти (наприклад, громадянин США або постійний резидент США, який доводиться родичем одержувачу грін-карти, або ж американський роботодавець) (петиціонер), звертається в регіональний центр Імміграційної служби США (USCIS) з імміграційною петицією (заявою) встановленої форми, до якої додає документи, повний перелік яких можна дізнатися на офіційному сайті посольства США в Україні.

Роботодавець, наприклад, може ініціювати процес в разі зацікавленості в праці конкретного працівника, якого він готовий офіційно працевлаштувати. В даному випадку мова йде про отримання грін-карти через пропозицію про роботу («job offer»).

Так, існують пріоритетні категорії працівників, які становлять інтерес для американських роботодавців США. Наприклад, це особи, які мають екстраординарні здібності в сфері науки, мистецтва, освіти, бізнесу або спорту; видатні викладачі або дослідники, керівники та менеджери міжнародних компаній і т.д. Для деяких з них необхідно попередньо отримати з Департаменту з праці (US Department of Labor, DOL) відповідний документ про Сертифікацію Праці (Labor Certification). Даний сертифікат повинен підтверджувати існування недостатньої кількості кваліфікованих працівників, а також бажання США заповнити робочу позицію на підставі пропозиції більш низької заробітної плати (чим виплачується за таку роботу громадянам США); наймання іноземних працівників не зробить негативного впливу на заробітну плату і умови праці американських робітників, зайнятих на аналогічних позиціях. Крім того, роботодавець може зацікавитися особами, які виконують спеціалізовані роботи, перелік яких міститься в Розділі 101 (а) (27) Закону про імміграцію та громадянство (INA).

Також, США активно підтримує процес капіталовкладень в свою економіку. Тому, грін-карти можуть отримати інвестори і підприємці, які вкладають кошти в підприємства, що створюють нові робочі місця в США.

Іноземці, які мають екстраординарні здібності або певні особи, які становлять особливий інтерес для держави (National Interest Waiver (NIW), мають право самостійно подавати імміграційну петицію («self-petition»).

Головною умовою отримання грін-карти для біженця є безперервне проживання на території США не менше одного року з моменту присвоєння даного статусу, а також перебування в даному статусі на момент подачі петиції. Для отримання грін-карти достатньо подати імміграційну петицію встановленої форми (Form I-485, Application to Register Permanent Residence or Adjust Status). Для особи, яка отримала політичний притулок, висунуті такі ж вимоги, за умови, що таку особу не було переселено в іншу державу.

З моменту подачі імміграційної петиції особа, яка подала таку петицію, має бути готовою стати фінансовим спонсором для одержувача грін-карти (що фіксується в заяві встановленої форми), поки останній не отримає громадянство, або ж протягом наступних десяти років з моменту його в’їзду в США.

Якщо мова йде про імміграцію родича, петиціонеру (заявнику) необхідно довести, що його сімейний дохід мінімум на 125% перевищує рівень бідності в США. Відбувається це шляхом надання податкових декларацій, банківських звітів і т.д.

Всі необхідні форми імміграційних петицій, а також вказівки до їх заповнення для кожної з категорій мігрантів можна знайти на офіційному сайті USCIS в розділі «FORMS».

Другий етап — це винесення USCIS рішення про задоволення імміграційної петиції

Отже, USCIS розглядає подану петиціонером імміграційну петицію, після чого повідомляє його про своє рішення. Якщо петиція відхиляється, то в рішенні USCIS вказуються причини такого відхилення, а також порядок його оскарження.

Якщо ж петиція схвалена, а одержувач візи проживає за межами США, USCIS пересилає всі документи в Національний візовий центр (Department of State’s National Visa Center (NVC), де вони зберігаються, поки не підійде черга одержувача візи і віза буде для нього доступною.

На цьому етапі є певні відмінності в порядку отримання грін-карти. Для найближчих родичів («Immediate Relatives») громадянина США (другий з подружжя, діти у віці до 21 року, які не перебувають у шлюбі; батьки, якщо петиціонер не молодший 21 року) візи доступні завжди в необмеженій кількості. Близькому родичу громадянина США достатньо подати заяву про реєстрацію імміграційного статусу одночасно з імміграційною петицією в USCIS, за умови його легального перебування на території США.

Інші родичі громадянина США / постійного резидента США розподіляються в так звані «пріоритетні категорії» (або категорії переваги, «Preference Categories»), по кожній з яких щорічно встановлюються квоти грін-карт.

Оскільки бажаючих отримати імміграційну візу більше, ніж віз, що виділяються щорічно в рамках кожної з категорій переваги, формується лист очікування. Розподіляючи візи, Державний Департамент США (US Department of State, DOS) виходить з Дати пріоритету («Priority Date») кожного заявника (одержувача візи), яка служить для визначення місця кожного заявника у черзі на отримання візи. Коли настає Дата пріоритету, заявник має право подавати заяву на отримання імміграційної візи.

Третій етап — відкриття справи і підготовка до візової співбесіди на отримання імміграційної візи

Після затвердження петиції, Консульський відділ Посольства США відкриває справу на кожного одержувача візи і проводить адміністративну обробку заяви на отримання імміграційної візи. Як правило, цей процес триває 30 днів після затвердження петиції. Після цього Консульський відділ Посольства США надсилає отримувачу грін-карти Інформаційний пакет, який містить інформацію про документи, які необхідно зібрати до моменту проведення співбесіди в Посольстві. Інформаційний пакет можна знайти на сайті Посольства.

Коли одержувач зібрав всі необхідні документи, він повідомляє про це в Консульський відділ, зателефонувавши в кол-центр, після чого йому призначається співбесіда.

Четвертий етап — проходження співбесіди, за результатами якої буде визначено, чи може заявник отримати імміграційну візу

Всі особи, які звертаються по імміграційні візи, зобов’язані особисто з’явитися до Консульського відділу для проходження співбесіди. В процесі проходження співбесіди одержувач візи приносить присягу консульському офіцеру.

У разі позитивного результату співбесіди, заявнику надсилається імміграційний пакет, який не можна відкривати до прибуття в США, і потрібно буде надати співробітнику USCIS у пункті перетину кордону США.

Згідно зі статтею 203 (g) Акту США про імміграцію та громадянство, заявник повинен звернутися за отриманням візи до Консульського Відділу протягом одного року після отримання запрошення на співбесіду.

Оскільки співбесіда не гарантує отримання візи, не варто звільнятися з роботи, продавати майно і готуватися до поїздки, поки віза не буде видана.

П’ятий етап — в’їзд на територію США

У момент прибуття в США, в пункті пропуску співробітником митної служби (Customs and Border Protection officer), а також співробітниками USCIS здійснюється перевірка наявності всіх необхідних документів і правильність їх оформлення.

Після здійснення всіх необхідних перевірок, особа отримує статус постійного жителя США, що дає йому право жити і працювати в цій країні. Грін-карта висилається йому протягом 30 днів з моменту в’їзду в США.

Додаткові можливості отримання грін-карти

Якщо в особи немає родичів в США або можливості працевлаштуватися, можна спробувати виграти грін-карту в лотерею.

Розіграш віз, що дають право на отримання статусу постійного жителя (резидента) США, передбачений офіційною програмою «Diversity Immigrant Visa» («DV»), яка реалізується Державним Департаментом США відповідно до Розділу 203 (с) Акту про імміграцію та громадянство (INA).

Щорічна програма «DV» передбачає надання статусу постійного жителя особам, які відповідають простим, але жорстким критеріям. При цьому візи поділяються між шістьма географічними регіонами, і більша їх кількість припадає на регіони з нижчим рівнем імміграції (колишні країни СРСР і країни Європи). Для громадян тих країн, з яких в США прибуло більше 50 тисяч іммігрантів за останні 5 років, візи не передбачаються. В рамках кожного регіону, жодна країна не може отримати більше 7% віз «DV» від загальної кількості тих, що видаються протягом одного року. Дане правило існує для регулювання рівномірного потоку мігрантів з різних регіонів світу.

Для того, щоб взяти участь в DV, потрібно заповнити онлайн-заявку на офіційному сайті Держдепартаменту США. На екрані комп’ютера учасник побачить сторінку з його ім’ям і унікальним номером підтвердження реєстрації (confirmation number). Радимо роздрукувати цю сторінку і зберегти номер підтвердження реєстрації.

На момент подачі заявки заявнику треба бути уродженцем країни, яка знаходиться в списку тих, що беруть участь у лотереї в поточному році, а також необхідно мати повну середню шкільну освіту або два роки досвіду роботи протягом останніх п’яти років по професії, що вимагає, принаймні, двох років навчання або досвіду для здійснення діяльності.

Переможців лотереї визначає комп’ютеризована програма. Особа, обрана комп’ютером, зобов’язана надати докази наявності у власності певного майна, а також додаткові гарантії своєї платоспроможності — підтвердження підтримки від родича чи друга, який проживає в США, пропозицію роботи від роботодавця в США і т.п. Таким чином американський уряд додатково «страхує» себе від потенційних утриманців.

Стан онлайн-заявки необхідно перевіряти на сайті. Для цього достатньо клікнути «Перевірка Статусу Заявки» («Entry Status Check») і вказати свій унікальний номер підтвердження реєстрації та особисті дані. При цьому «Entry Status Check» — це єдиний легальний спосіб дізнатися про результати лотереї.

Варто звернути увагу, що у лотереї немає офіційних центрів або представництв; реєстрація у лотереї безкоштовна, не існує плати за скачування і заповнення форм на участь у лотереї; держдепартамент не повідомляє про виграш переможця ні по телефону, ні електронною поштою. У зв’язку з цим, всі платежі, що здійснюються учасниками лотереї, йдуть виключно «в кишеню» компаній, які допомагають заповнювати необхідні форми та заявки, при цьому не маючи впливу на остаточний результат.